3. ВІЛ-інфекція
ВІЛ-інфекція – вірусний антропоноз з тривалою персистенцією збудника. Характеризується ураженням імунної системи і різноманітністю клінічних проявів у вигляді генералізованої лімфаденопатії, бактерійних і вірусних інфекцій з розвитком сепсису, гепатоспленомегалії, кандидозу порожнини рота, хронічної діареї, прогресуючій енцефалопатії і закінчується летальним наслідком у зв'язку з розвитком СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту).

Етіологія і епідеміологія. Збудник – вірус, що містить РНК, нестійкий в зовнішньому середовищі, швидко інактівується дезинфікуючими розчинами. Джерелом інфекції є людина в будь-якій стадії інфекційного процесу. Вірус знаходиться у великій кількості в крові, спермі, вагінальному секреті і грудному молоці; у незначній кількості – в слині, сечі, слізній рідині. Шляхи передачі – статевий, парентеральний (при переливанні інфікованої крові і її компонентів, ін'єкціях і маніпуляціях з використанням нестерильних шприців і інструментів, трансплантації органів, штучному заплідненні), від матері дитині (під час вагітності, пологів і при годуванні груддю). Побутова передача вірусу не встановлена. На ВІЛ - інфекцію можуть хворіти люди будь-якого віку.

Патогенез. Вірус, що потрапив в організм, вражає Т-хелпери, моноцити, макрофаги і клітки мікроглії (СД4-клітини). Прогресуюче зниження Т4-хелперів веде до наростання імунодефіциту з ураженням усіх ланок імунітету: місцевого, клітинного, гуморального і розвитку опортуністичних інфекцій.

Хотілося б детально зупинитися на класифікації ВІЛ – інфекції у дітей (ВООЗ, 2005 р).


Клініка
. Клінічні прояви ВІЛ-інфекції включають ураження органів і систем, пов'язані з прогресуванням ВІЛ-інфекції і розвитком опортуністичних інфекцій. Ураження органів і систем виявляються лімфоаденопатією, гепатоспленомегалією, зниженням маси тіла, паротитом, енцефалопатією, дерматитами, діареєю, гематологічними змінами. З опортуністичних інфекцій частіше зустрічаються кандідозна інфекція, пневмоцистна пневмонія, рецидивуючі бактерійні інфекції, контагіозний молюск, герпетична і цитомегаловірусна інфекції. Характер і час появи клінічної симптоматики багато в чому залежить від шляху інфікування.
При внутрішньоутробній ВІЛ-інфекції діти часто народжуються недоношеними і (або) із затримкою внутрішньоутробного розвитку, тобто з низькою масою тіла. Вже на першому місяці життя можна виявити лімфаденопатію, гепатоспленомегалію, персистуючий кандидоз слизових оболонок, енцефалопатію.
При перинатальному зараженні ВІЛ-інфекцією у дітей, на відміну від дорослих хворих, не буває гарячкової фази. У 20% дітей клінічні прояви виникають і швидко прогресують з розвитком СНІДу і ведуть до летальних наслідків вже на першому році життя. Перші ознаки захворювання у більшості дітей виявляються до віку 3-5 місяців та проявляються лімфаденопатією, повільними темпами фізичного розвитку, поганим збільшенням ваги і зростання, гепатоспленомегалією, персистуючим кандидозом слизових оболонок, розвитком рецидивуючих бактерійних інфекцій, енцефалопатією, розвитком пневмоцистної пневмонії, анемією, підвищенням тимолової проби. У 80% дітей інфекція прогресує повільно, і клініка СНІДу розвивається в середньому протягом 8 років. Крім того, у дітей, починаючи з першого року життя зустрічаються ураження шкіри контагіозним молюском, розвиток ЛІП, тромбоцитопенічна пурпура, паротит, синдром виснаження (вастинг-синдром), герпетична інфекція і ін.
Набута ВІЛ-інфекція (при реалізації статевого і парентерального шляхів зараження) у дітей, протікає також як і у дорослих. Після інкубаційного періоду тривалістю в середньому від 2 тижнів до 3-х місяців у частини хворих розвивається гостра фаза ВІЛ-інфекції (гострий ретровірусний синдром). Типовими проявами цієї фази є лихоманка, збільшення лімфовузлів, мононуклеозоподобний синдром, шкірний висип, схуднення (в цей час в крові йде активна реплікація вірусу за відсутності специфічної імунної відповіді). Тривалість гострої стадії складає від 1–2 тижнів до 2–3 місяців. За цей час клінічні прояви купуються і хвороба може перейти в латентну стадію або в стадію персистуючої генералізованої лімфаденопатії. У більшості дітей гостра фаза не розвивається, і інфекція відразу вступає в стадію бессимптомної (латентної) інфекції, яка має 2 фази: серонегативну, тривалістю 2-8 місяців, і серопозитивну, тривалістю від декількох місяців до декількох років.
Надалі, у міру декомпенсації імунної системи, з'являються клінічні ознаки прогресування ВІЛ-інфекції і розвиваються опортуністичні інфекції.
Основні діагностичні ознаки ВІЛ-інфекції
1. Епіданамнез – парентеральний механізм зараження або зараження дитини від ВІЛ-ІНФІКОВАНОЇ матері.
2. Різноманітність шляхів зараження у дітей визначає наявність 2-х клінічних форм хвороби: ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД у дітей, народжених ВІЛ- ІНФІКОВАНОЇ матері, і придбана ВІЛ-інфекція.
3. Для внутрішньоутробної ВІЛ-інфекції характерне народження дітей недоношеними і (або) із затримкою внутрішньоутробного розвитку і наявністю клінічних ознак інфекції.
4.Для перинатальної ВІЛ-інфекції характерний ряд клінічних симптомів і опортуністичних інфекцій, що виявляються в перші 6-12 міс. після народження дитини.
5. Набута ВІЛ-інфекція має перебіг нерідко з гострим початком, неспецифічними клінічними проявами прогресії ВІЛ-інфекції і опортуністичними інфекціями у стадії СНІДу. Найважливішими клінічними діагностичними ознаками є: генералізована лімфаденопатія (шийні і пахвова група лімфовузлів), рецидивуючий кандидоз слизових оболонок, схуднення, рецидивуючий паротит, гепатолієнальний синдром, рецидивуючі бактерійні інфекції (частіше пневмонія), контагіозний молюск, анемія, тромбоцитопенія.
Лабораторна діагностика
1. Імуноферментний аналіз (ІФА). Досліджують сироватку крові на 2-х тест-системах з метою виявлення сумарних антитіл до ВІЛ. Активну інфекцію у дитини, що народилася від ВІЛ-ІНФІКОВАНОЇ матері, виявляють через 15–18 місяців, коли у неї з'являються власні антитіла до ВІЛ.
2. Імуноблотінг (вестерн-блот). Досліджують сироватку крові (після отримання позитивного результату в ІФА) з метою виявлення антитіл до ядерних і оболонкових глікопротєїдів або протеїнів віріона ВІЛ. Основною діагностичною і прогностичною ознакою методу є виявлення антитіл до антигенів gp24, gp41, gp120, gp160. Позитивними вважають проби, в 
яких виявлені антитіла до 2-3 глікопротєїдів ВІЛ.
3. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) виявляє генетичний матеріал вірусу. Це особливо важливо у разі вертикальної трансмісії, коли антитіла матері в крові інфікованої і неінфікованої дитини зберігаються до 18 міс.
4. Імунохроматографічний аналіз. Використовується як скринінговий метод для визначення антитіл до ВІЛ.
CITO TEST HIV ½ - швидкий тест для діагностики ВІЛ-інфекції 1 та 2 типу (кров, сироватка, плазма) 
ІНСТРУКЦІЯ
ПРИЗНАЧЕННЯ
Експрес тест для визначення ВІЛ 1/2 є швидким імунохроматографічним тестом для якісного визначення наявності антитіл до вірусів 1-го та 2-го типу у цільній крові, сироватці та плазмі.
КОРОТКЕ ПОЯСНЕННЯ
ВІЛ є причиною Синдрому Набутого Імунодефіциту (СНІД). Віріон замкнений в ліпідну оболонку, яка походить від кліткової мембрани клітини-господаря. Декілька вірусних глікопротеїнів знаходяться на оболонці. Кожен вірус має дві копії позитивно зарядженого геномного РНК. ВІЛ першого типу був виділений у хворих на СНІД та у хворих за СНІД-асоційованими захворюваннями, а також у людей з високим потенційним ризиком прогресування СНІДу. (1) 
ВІЛ другого типу був виділений у хворих на СНІД, що походили з Західної Африки, а також у асимптоматичних пацієнтів з позитивною реакцією крові.(2) ВІЛ 1-го та 2-го типів викликають імунну відповідь. (3) 
Визначення антитіл до ВІЛ у сироватці, плазмі та цільній крові, є найбільш ефективним та розповсюдженим способом для того, щоб визначити чи піддавалася Людина контакту з ВІЛ, а також для скрінінга крові та препаратів на ВІЛ (4) Незважаючи на розбіжності біологічного характеру, серологічну активність та сукупність генів, ВІЛ як 1-го, так і 2-го типу проявляє сильну антигену перехресну чутливість (5,6) Більшість ВІЛ 2-позитивних зразків крові, будуть позитивними при використанні тестів на ВІЛ 1. Експрес тест на визначення ВІЛ 1 та 2 типу у цільній крові, сироватці та плазмі є швидким тестом для якісного визначення наявності антитіл до ВІЛ 1-го та 2-го типу у цільній крові, сироватці та плазмі. В тесті використовується латексна сполука та багаточисельні рекомбінантні ВІЛ протеїни для вибіркового визначення антитіл до ВІЛ 1-го та 2-го типів у цільній крові, сироватці та плазмі.
ПРИНЦИП
Експрес тест для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 є якісним, мембранним імунним дослідженням, який виявляє наявність антитіл до ВІЛ 1/2 у цільній крові, сироватці та плазмі. На мембрану нанесені рекомбінантні антигени ВІЛ. Під час тестування, зразки цільної крові, сироватки або плазми взаємодіють з частками, що покриті антигеном ВІЛ. Суміш, хроматографічно просуваючись вздовж мембрани під дією капілярної сили, реагує з рекомбінантним антигеном ВІЛ, зафіксованим в районі тест лінії (Т) на тест касеті. Якщо зразок містить у собі антитіла до ВІЛ, то з'являється кольорова лінія. Наявність червоної лінії в тестовій зоні (Т) говорить про позитивну реакцію, в той час як відсутність червоної лінії вказує на те, що зразок не містить у собі антитіла до ВІЛ 1/2 та, означає - результат є негативним. В якості вбудованої внутрішньої системи контролю роботи тесту, кольорова лінія завжди повинна з'являтися в зоні контролю (С), підтверджуючи те, що необхідний об'єм зразка був доданий на мембрану, і що відбулося капілярне затікання.
ЗБЕРІГАННЯ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ
Тест можна зберігати при кімнатній температурі або у холодильнику від (+2- +30°C). Тест зберігає стабільність до моменту закінчення терміну придатності, що вказаний на запаяному пакеті. Тест пристрій повинен знаходитись у запаяному пакеті аж до моменту використання. НЕ ЗАМОРОЖУВАТИ. Не використовувати після закінчення терміну придатності.
ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ
• Для професійної діагностики in vitro. Не використовувати після закінчення терміну придатності.
• Не палити, не пити, не їсти в місці знаходження зразків та тест пристроїв.
• Поводитися зі зразками необхідно як з потенційно інфікованим матеріалом. Дотримуйтесь встановлених мір обережності відносно мікробіологічного ризику та виконуйте стандартні заходи по знищенню зразків.
• При роботі зі зразками користуйтеся захисним одягом: халат, рукавиці та окуляри.
• Волога та температура можуть вплинути на результати тесту.
ЗБІР ЗРАЗКА ТА ПІДГОТОВКА
Експрес тест для виявлення ВІЛ 1/2 (цільна кров/сироватка/ плазма) досліджує цільну кров (з вени або пальця), сироватку, або плазму.
Для збору цільної крові з пальця:
• Помити руки пацієнта теплою водою з милом або протерти змоченою у спирті ваткою. Висушити.
• Рухами від зап'ястя до кінчиків пальців, розім'яти середній або безіменний пальці, не торкаючись місця проколу.
• Проколоти шкіру стерильним ланцетом. Витерти першу краплю крові.
• М'яко масажуючи руку від зап'ястя до пальців, отримайте утворення достатньої краплі крові.
• Використовуючи піпетку, додайте краплю цільної крові з пальця у тест касету:
• Набрати у піпетку приблизно 25 µl крові. Уникайте створення бульок.
• Зжати піпетку та видавити всю кров у лунку (S) на тест касеті.
Додавання цільної крові з пальця пацієнта у тест касету шляхом стікаючої краплі:
• Підвести палець пацієнта зверху лунки (S) на тест касеті.
• Видавити 2 дві каплі крові з пальця у центр лунки (S), або приторкнутися стікаючою краплею на пальці безпосередньо центра лунки (S). Уникати прямого контакту пальця з лункою (S).
• Відділити сироватку від плазми як можна швидше, щоб уникнути гемолізу. Використовувати тільки чисті негемолізовані зразки. 
• Тест провести негайно після збору зразка крові. Не залишати зразки на довгий час у кімнатній температурі. Зразки сироватки та плазми можуть зберігатися впродовж 3 днів при температурі 2-8°C. Для довготривалого зберігання, - при температурі нижче -20°C. Цільна венозна кров повинна зберігатися при температурі 2-8°C та використовуватися для тесту впродовж 2 днів після збору. Не заморожувати зразки цільної крові. Цільну кров, яка взята з пальця, використати для тестування негайно.
• Перед тестуванням довести зразки до кімнатної температури. Розморозити замороженні зразки та ретельно перемішати перед тестуванням. Зразки не можна заморожувати и розморожувати декілька разів.
• У випадку перевезення, зразки необхідно упакувати згідно з санітарними вимогами.
МАТЕРІАЛИ
Наданіматеріали
• Тест касета
• Одноразові піпетки
• Буфер 
• Інструкція
Необхідні, але не надані матеріали 
• Пробірки
• Ланцети (тільки для цільної крові з пальця)
• Гепаринізовані, одноразові капілярні трубочки (тільки для цільної крові з пальця)
• Центрифуга (тільки для плазми)
• Таймер
ВИКОРИСТАННЯ
Довести тест-касету, зразки, буфер до кімнатної температури (15-30°C) для проведення тесту. 
1. Відкрити запаяний пакет, попередньо довівши до кімнатної температури. Витягнути тест касету з запаяного пакету та використати як можна швидше. 
Для зразків Сироватки, плазми та цільної венозної крові:
• Тримаючи піпетку вертикально, розмістити 1 краплю сироватки, плазми або венозної крові (приблизно 25 µl) у лунку (S) на касеті та потім додати 1 краплю буфера (приблизно 40 µl) та зазначити час. Дивись малюнок.
Для зразків цільної крові з пальця:
• Використовуючи піпетку: Наповнити піпетку та видушити приблизно 25 µl зразка цільної крові з пальця у лунку (S) на касеті, потім додати 1 краплю буфера (приблизно 40 µl) та зазначити час.
• Використовуючи краплю, що падає: дозволити впасти 1 краплі цільної крові з пальця (приблизно 25 µl) у центр лунки (S) на касеті, потім додати 1 краплю буфера (приблизно 40 µl) та зазначити час. Дивись малюнок.
2. Дочекатися появи червоної лінії або ліній. Результат – через 15 хвилин. Не брати до уваги результати після 20 хвилин.

ІНТЕПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
(Будь ласка, користуйтесь наведеним зображенням)

 
ПОЗИТИВНИЙ:*Появлення двох чітких ліній червоного кольору. Одна лінія повинна проявитися у зоні контролю (C), а інша - в зоні тесту (T).
*УВАГА: Яскравість лінії в зоні (T) може змінюватися в залежності від концентрації антитіл до ВІЛ у зразку. Тому, поява лінії будь-якого відтінку червоного кольору у зоні (T) повинна розглядатися як позитивний результат.
ТЕСТ-НЕГАТИВНИЙ: Тільки одна червона лінія з’являється у зоні контролю (C). Лінія червоного або рожевого кольору відсутня у зоні тесту (T).
НЕДІЙСНИЙ: Контрольна лінія не проявляється. Була використана недостатня кількість зразку або невірно дотримана процедура тесту. Повторити тест, використовуючи нову тест касету. 
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ
Тест забезпечений внутрішнім контролем. Червона лінія, що проявляється у зоні контролю (C), і є тим самим внутрішнім контролем. Її наявність підтверджує, що був використаний достатній об'єм зразку та дотримані необхідні умови тесту.
Зовнішні контролі не додаються до тесту. Проте, рекомендовано використовувати позитивний та негативний контроль, для перевірки роботи тестів, керуючись положеннями Належної Лабораторної Практики.
ОБМЕЖЕННЯ
1. Експрес тест для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) призначений тільки для професійної in vitro. Тест необхідно використовувати для виявлення антитіл до ВІЛ у зразках цільної крові, плазмі та сироватці. Тест є якісним тестом, тому їм не можна визначити кількісний вміст або рівень концентрації антитіл до ВІЛ.
2. Експрес тест (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) тільки вказує на присутність антитіл до ВІЛ у зразку, що не повинно служити єдиним критерієм для постановки діагнозу ВІЛ.
3. Для підтвердження отриманого результату, необхідно використовувати тести ИФА та/або Western Blot.
4. Як і в усіх випадках діагностики, результати тесту повинні братися до уваги у сукупності з іншою клінічною інформацією.
5. У випадку, коли результат тесту є негативний, а симптоми присутні, рекомендується додаткове тестування, використовуючи інші клінічні методи. Отриманий негативний результат, не виключає можливості наявності інфекції ВІЛ.
ПЕРЕДБАЧУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Результати, отримані на експрес тесті для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) були порівняні з результатами провідного тесту на ВІЛ ІФА. Тест показав точність роботи на 99.5%.
ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ ТЕСТУ
Чутливість
Показники експрес тесту для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) були порівняні з показниками низько-титражної панелі анти-ВІЛ 1 та сіро-конверсійної панелі анти-ВІЛ 2 виробництва Boston Biomedica, Inc. Тест також порівнювався з найбільш відомим тестом на ВІЛ – ІФА при роботі на одних і тих же клінічних зразках. Був зроблений висновок – експрес-тест для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) має високий рівень чутливості до антитіл ВІЛ 1-го та 2-го типу.
Специфічність
Специфічність тесту порівняна з специфічністю найбільш відомого тесту на ВІЛ – ІФА. При порівнянні з останнім, експрес тест для виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) має високий рівень специфічності до антитіл ВІЛ 1ого та 2ого типу.

 

Чутливість: 99.9%
Специфічність: 99.6%
Точність
Внутрішньосерійна точність дослідження
Збіг результатів ряду вимірів був досліджений використовуючи ті ж 15 повторень трьох зразків: негативних, слабко позитивних та високо позитивних. Негативні, слабко позитивні та високо позитивні значення були вірно визначені у 99.5% випадках.
Міжсерійна точність дослідження
Збіг результатів, ряду вимірів був досліджений використовуючи ті ж 15 повторень трьох зразків: негативних, слабко позитивних та високо позитивних. Три різні лота експрес тесту для визначення антитіл до ВІЛ 1/2 (Цільна Кров/Плазма/Сироватка) були апробовані під час 3 місяців використовуючи негативні, слабко позитивні та позитивні зразки. Значення були вірно визначені у 99.5% випадках.

Дітям з підтвердженою ВІЛ-інфекцією проводять лабораторний контроль прогресування ВІЛ-інфекції.
1. Іммунограмма крові. Виявляє рівень зниження СД4+ Т- лімфоцитів, на підставі чого виставляють відповідну імунологічну категорію згідно класифікації. Визначають зниження показника співвідношення СД4 + /СД8 + <0,8–1,0.
2. Визначення «вірусного навантаження» або кількості РНК-копій вірусу в 1 мл крові, що визначаються ПЦР РНК. Разом з кількістю СД4 + Т-лімфоцитів цей показник вважається одним з основних маркерів прогресування ВІЛ-інфекції.
 
Диференційний діагноз. Проводиться з іншими первинними і вторинними іммунодефіцитнимі станами. У дітей старшого віку ВІЛ необхідно диференціювати від інфекційного мононуклеозу, лейкозу, червоного вовчаку і ін. захворювань.